Тарас
Григорович Шевченко,
Великий,
славний наш КОБЗАРЮ!
Ти
невмирущий, бо мав в серці,
Те, що ніколи не вмирає.
До «ненароджених», «живих»,
До «мертвих» в
віршах ти звертався
І Бога кожен день молив,
Щоби народ наш об’єднався
У мріях бачив, що країна
Нарешті незалежна стала,
Народ з колін своїх підвівся
«Порвав» раз й назавжди кайдани.
Збулося…. нині Україна
Соборна, вільная держава,
Та знову нашу рідну неньку
Крилом накрили чорні хмари.
Я свято вірю: все минеться
Ми - сильні духом, ми – єдині,
І сонце радісно всміхнеться
Щасливій долі УКРАЇНИ.
Цей лист – в сучасне, не в минуле,
Бо ти і зараз поруч з нами.
Ти – наша пам*ять,
наша совість,
Ти – УКРАЇНИ ЧЕСТЬ І СЛАВА!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар